У вольєрах притулку «Таліко», що на Дніпропетровщині, облаштувалися двоє незвичних мешканців — лисиця Алуся та її дикий побратим. Обоє потрапили до рук зоозахисниці Яни Русіної з Полтавської області ще малятами, проте шанси на повернення до природного середовища у них кардинально різні.
Історія Алусі розпочалася з людської хати. Маленька хижачка просто забігла до оселі в одному з сіл Полтавщини. Місцева мешканка, намагаючись врятувати тварину, зробила фатальну для дикого звіра помилку — надто сильно її приручила.
«Жіночка через доброту душевну дуже переймалася за нею. Так сталося, що вона з нею там і ночувала, і годувала з руки… Вона дуже її приручила», – згадує Яна Русіна.
Зараз Алуся поводиться радше як домашній улюбленець, аніж лісовий мешканець. Вона обожнює іграшки та специфічно розважається, спостерігаючи за собаками через сітку вольєра. Зооволонтерка зазначає, що лисиця навіть навчилася «хизуватися» своїми речами перед псами, підносячи іграшки до краю огорожі.
Сусід Алусі — лис із набагато трагічнішим минулим. Його знайшли в капкані, куди тварина потрапила ще дитинчам. Поранену лапу вдалося врятувати завдяки складній операції та тривалому лікуванню. На відміну від своєї сусідки, цей хижак зберіг природний страх перед людьми – під час візиту журналістів він так і не показався на очі.
Доля цих тварин наразі виглядає так:
- Алуся залишиться в притулку назавжди, оскільки її довіра до людей у дикій природі стане смертельним вироком.
- Лиса планують повернути на волю, проте волонтери відтягують цей момент через реальну загрозу з боку мисливців.
Попри дію воєнного стану, зоозахисниця висловлює серйозне занепокоєння через активність мисливських товариств. Яна Русіна розповідає, що навіть поблизу території притулку нещодавно відбувалися облави на лисиць, що робить випуск вилікуваної тварини вкрай ризикованим кроком. Поки що безпека вольєра залишається для врятованих звірів єдиною гарантією життя.
Немає коментарів