Верховна Рада ухвалила держбюджет-2026: основні видатки та зміни до документа

Парламент підтримав державний бюджет на 2026 рік у другому читанні та в цілому. Рішення ухвалили 257 народних депутатів. Підтримка різнилася між фракціями: більшість голосів дала «Слуга народу», тоді як представники «Європейської солідарності» та «Батьківщини» участі майже не брали. Частина інших груп і фракцій також проголосувала за документ.

Основні фінансові параметри бюджету залишились незмінними: планові доходи становлять близько 2,9 трлн грн, а видатки – майже 4,8 трлн грн. Перед другим читанням уряд вніс низку коригувань. До резервного фонду додали 19 млрд грн, передбачили поетапне підвищення зарплат педагогічних та науково-педагогічних працівників, а також майже 1 млрд грн на компенсації бізнесу за наслідки воєнних ризиків.

Окремі напрями отримали адресне фінансування: на створення безпечних умов у дитячих садках додали 1 млрд грн. Також передбачено 500 млн грн на відновлення освітньої інфраструктури університетів, 500 млн грн на реконструкцію дитячої лікарні у Харкові та 500 млн грн на програму забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Міністр фінансів Сергій Марченко пояснив, що громади зберігають 64% ПДФО, який, за його словами, спрямовуватимуть на покриття тарифних різниць.

Дефіцит бюджету збільшили приблизно на 6 млрд грн – до орієнтовного рівня 1,9 трлн грн. У відсотках це близько 18,5% ВВП. Документ формували за сценарієм, у якому бойові дії триватимуть увесь 2026 рік.

Найвідчутніші видатки передбачені на сектор оборони та безпеки. Загальний обсяг фінансування перевищує 2,8 трлн грн. Із цієї суми понад 1,2 трлн грн становить грошове забезпечення військовослужбовців, а близько 709 млрд грн – закупівля озброєння та техніки.

У сфері освіти закладено підвищення зарплат педагогів на 50%. Підвищення заплановані на 1 січня і 1 вересня. Додатковими напрямами стануть реформа харчування в школах (14 млрд грн), збільшення академічних стипендій (6,6 млрд грн), видання підручників (понад 2 млрд грн) та розвиткові проєкти МОН (17 млрд грн).

Соціальний сектор профінансований майже на 470 млрд грн. Серед ключових змін – підвищення виплати при народженні дитини до 50 тис. грн. На допомогу по догляду за дитиною виділено до 7 тис. грн, на пенсійні виплати та доплати – понад 250 млрд грн, на підтримку ВПО – 133 млрд грн, на пільги та субсидії – понад 42 млрд грн, на програми для людей з інвалідністю – 10 млрд грн.

Видатки на ветеранську політику складуть 19 млрд грн. У цьому напрямі передбачено понад 5,7 млрд грн на житлові компенсації ветеранам із інвалідністю першої та другої групи, а також кошти на розвиток ветеранських просторів і супровідні програми.

Охорона здоров’я отримає майже 260 млрд грн. Програма медичних гарантій становить 192 млрд грн, закупівля ліків – понад 17 млрд грн, національний скринінг для людей віком 40+ – 10 млрд грн, інвестиційні медичні проєкти – 19 млрд грн.

На підтримку економіки виділено 52 млрд грн. Сюди входить програма «5-7-9%», фінансування житлової програми «єОселя» (близько 17 млрд грн), грантові інструменти та розвиток індустріальних парків.

Аграрний сектор отримає понад 14 млрд грн, а окремо збільшено фінансування гуманітарного розмінування, що критично важливо для повернення до обробітку земель на постраждалих територіях.

За словами Сергія Марченка, Україні у 2026 році знадобиться понад 45 млрд доларів міжнародної допомоги. Бюджет складали з урахуванням припущення, що партнери нададуть необхідну підтримку. Прогноз інфляції становить 9,9%. Прожитковий мінімум закладено на рівні приблизно 3209 грн, курс долара – 45,7 грн, євро – 49,4 грн.

Розгляд документа супроводжувався суперечками усередині фракції «Слуга народу». Різні групи вимагали пріоритетів у сферах оборони, освіти та реформ. Також частина депутатів критикувала уряд за те, що він не включив окремі пропозиції. Через це голосування намагалися перенести.

Прем’єрка Юлія Свириденко підкреслювала, що без ухваленого бюджету МВФ не зможе затвердити програму кредитування на 2026–2029 роки. Міжнародні партнери очікували голосування до 2 грудня.

Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа зазначала, що залишається непокритим дефіцит міжнародного фінансування – понад 18 млрд доларів. Як варіант уряд і Єврокомісія пропонують механізм «репараційного кредиту» за рахунок доходів від заморожених російських активів. Проте процес блокується Бельгією, яка висловлює занепокоєння можливими ризиками компенсацій.