Для досвідченого інструктора Володимира Хитрикова процес підйому важить більше за результат. Про це він розповів у коментарі Суспільному. “Мені це подобається”, — зізнається альпініст з Дніпра, який здійснив уже сотні сходжень. На його думку, головним є сам шлях. Нещодавно він очолив команду з восьми земляків під час експедиції до Непалу. Група успішно піднялася на дві відомі вершини — Кала-Патхар та Лобуче.
Підготовка до гімалайського виклику проходила в Україні. Альпіністи тренувалися в суворих зимових Карпатах.
“Ми мали збір у Карпатах взимку”, — згадує очільник групи. Тоді команда підкорила Говерлу та Петрос. Вони ночували в наметах безпосередньо на вершинах гір. Цей досвід допоміг адаптуватися до холоду. Саме ці гімалайські піки обрали через їхнє розташування. Вони ідеально підходять для знайомства з регіоном Евересту.
Учасники мандрівки вже мали солідний високогірний багаж. Раніше вони підіймалися на Монблан, Маттергорн та Казбек. Тому великих труднощів з акліматизацією не виникло. Рівень висоти понад шість тисяч метрів вважається стартовим для Гімалаїв.
Володимир зазначив, що всі були готові. Психологічна стійкість команди була на високому рівні. Хоча ночівлі на засніженій Говерлі він називає непростим випробуванням. Це загартувало людей перед поїздкою до Азії.
Технічні особливості обраних маршрутів суттєво відрізняються. Кала-Патхар — це передусім чудова оглядова точка.
“Це просте сходження”, — пояснює Володимир Хитриков на своїй сторінці у Facebook. Дорога від останнього притулку до вершини займає лише кілька годин. Звідти відкривається неймовірний краєвид на Еверест. А от Лобуче вимагає від людей значно більшої витривалості. Шлях туди й назад триває до дванадцяти годин.
Безпека на маршруті забезпечується спеціальними перилами. Це заздалегідь закріплені мотузки на складних ділянках.
“Основою є терпіння”, — підкреслює майстер спорту. Робота на висоті вимагає вміння правильно розподіляти сили. Популярність маршруту дозволяє використовувати стаціонарне обладнання. Однак фізичне навантаження залишається серйозним викликом. Потрібно витримати тривалий підйом та виснажливий спуск.
Мотивація досвідченого лідера групи залишається незмінною протягом десятиліть.
Він продовжує отримувати задоволення від гір. Вершина для нього не є єдиною метою. Це стиль життя, перевірений роками тренувань. Кожне нове сходження приносить особливі емоції.
Попереду у дніпрян нові амбітні плани. Вже влітку Хитриков планує відвідати Грузію.
“Хочеш розсмішити Бога…”, — цитує відому приказку альпініст. Він обережно говорить про майбутні дати через нинішню ситуацію. Але жага до нових піків не згасає. Гори продовжують кликати професіоналів та новачків.
Життєвий шлях лідера експедиції
Володимир Хитриков присвятив горам понад п’ятдесят років. Він є майстром спорту СРСР та титулованим чемпіоном. Його кар’єра почалася ще в студентські роки у 1971 році. За мужність альпініст отримав державну нагороду. Згодом він створив у Дніпрі власну школу альпінізму. Його досвід охоплює найвищі системи світу.
Географія його перемог вражає масштабами. Він підкорював піки Паміру, Анд, Альп та Гімалаїв. В його активі легендарні вершини Аконкагуа та Деналі. Також він брав участь у складних експедиціях на восьмитисячники Лхоцзе та Манаслу. Сьогодні він продовжує передавати свої знання молодим спортсменам.
Немає коментарів