Як заповнити додаток 2 до декларації з ПДВ

Додаток Д2 — ключ до коректного підтвердження від’ємного значення ПДВ, без якого неможливо обґрунтовано розподілити «мінус» між погашенням боргу, заявою на бюджетне відшкодування та перенесенням у податковий кредит наступного періоду. Формальне заповнення веде до розбіжностей з декларацією, зупинення відшкодування й донарахувань.

Д2 працює в парі з рядками 19–21 декларації: тут «мінус» розшифровують за періодами й контрагентами та спрямовують у потрібний рядок декларації.

Коли подавати Д2 і які рядки він деталізує

Д2 подають у складі декларації в кожному звітному періоді, коли заповнено будь‑який із рядків 19, 20.1, 20.2 або 21. У таблиці 1 Д2 зводять показники «мінуса» з рядка 19 у розрізі періодів виникнення та постачальників, а також роблять розрахунок бюджетного відшкодування.

Підсумкові рядки таблиці 1 Д2 напряму «підтягуються» до відповідних рядків декларації, тому арифметика має збігатися без похибок. Розрахунок суми до відшкодування виконується саме в таблиці 1 Д2 на підставі фактично сплаченого податку в межах ліміту реєстрації та інших вимог Порядку.

• Підсумок графи 8 таблиці 1 Д2 переходить до рядка 20.1 декларації.
• Підсумок графи 9 таблиці 1 Д2 переходить до рядка 20.2 декларації. Якщо є РЕЗ — додатково деталізують у таблиці 1.1 Д2.
• Підсумок графи 10 таблиці 1 Д2 переходить до рядка 21 декларації.
• У Д2 розшифровують походження «мінуса», що визначає його рух у наступному періоді: сума з рядка 21 автоматично стане рядком 16.1 наступної декларації.

Склад Д2: роль таблиць 1, 1.1, 2 і 3

Д2 має чотири таблиці. Таблиця 1 — повна деталізація від’ємного значення з рядка 19 декларації за періодами виникнення й постачальниками та одночасний розрахунок напрямів його використання: на борг, на відшкодування або на перенесення. Таблиця 1.1 — додаткова деталізація частини суми, заявленої до бюджетного відшкодування в межах режиму експортного забезпечення, коли «мінус» виник через коригування податкових зобов’язань за РЕЗ‑операціями.

Таблиці 2 і 3 застосовують при реорганізації для передання «мінуса» правонаступникові. Таблицю 2 заповнює платник, що реорганізується, — це його заява на передачу; таблицю 3 подає правонаступник після підтвердження сум документальною перевіркою — це його заява на приєднання «мінуса» до власного податкового кредиту.

Таблиця 1 Д2: які дані вносити й у якій хронології

Призначення таблиці 1 — розшифрувати «мінус» із рядка 19 за періодами виникнення та постачальниками, показавши, за рахунок яких ПН/РК/МД або документів‑замінників сформовано від’ємне значення, і як саме воно розподілене між боргом, відшкодуванням і перенесенням.

• Графи 2 і 3. Місяць та рік періоду виникнення «мінуса» у форматі М/РРРР, заповнюють суворо від найдавнішого періоду до найближчого на дату подання.
• Графа 4. ІПН постачальника або умовні ІПН залежно від джерела «мінуса»; для імпорту — власний ІПН; для послуг нерезидента — «500000000000»; для РЕЗ‑коригувань — «300000000000»; для залишку липня 2015 року — «900000000000».
• Графа 5. Період складання ПН/РК/МД чи документа‑замінника у форматі число місяця без ведучого нуля та чотири цифри року.
• Графа 6. Загальна сума «мінуса» за рядком у розрізі періоду виникнення, постачальника та періоду складання документа; підсумок «Усього» графи 6 = рядок 19 декларації.
• Графа 7. Ознака «+» проставляється правонаступником, якщо від’ємне значення сформоване за рахунок «мінуса», отриманого від реорганізованого платника.
• Графи 8–10. Розподіл суми з графи 6 за напрямами: у погашення податкового боргу; до бюджетного відшкодування; у перенесення до ПК наступного періоду.

Записи впорядковують хронологічно: спершу найдавніший період виникнення «мінуса», далі — наступні. Якщо в одному періоді щодо одного постачальника були різні періоди складання документів, допускається кілька рядків для одного ІПН із різними значеннями графи 5 — за умови збереження загальної хронології.

Таблиця 1: розподіл від’ємного значення і зв’язок з рядками декларації

У графах 8–10 таблиці 1 ви визначаєте, куди спрямувати суму з графи 6: на погашення податкового боргу з ПДВ станом на перше число звітного місяця; у бюджетне відшкодування за фактично сплаченими сумами ПДВ у межах ліміту; у перенесення до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Підсумки за кожною графою мають точно сходитися з відповідними рядками декларації без округлень і технічних «хвостів».

Відповідність між графами таблиці 1 Д2 та рядками декларації є жорсткою, тому будь‑яка помилка в розподілі призводить до невідповідності основної форми та додатка. Контролюйте арифметику рядка «Усього» за графами 8–10 та віддзеркалення цих сум у розділі III декларації.

• Графа 8 таблиці 1 Д2 → рядок 20.1 декларації.
• Графа 9 таблиці 1 Д2 → рядок 20.2 декларації.
• Графа 10 таблиці 1 Д2 → рядок 21 декларації. Ця сума піде в рядок 16.1 наступного періоду.

Таблиця 1.1 Д2: деталізація сум до бюджетного відшкодування в межах РЕЗ

Таблиця 1.1 застосовується, коли у графі 9 таблиці 1 заявлено відшкодування, сформоване через коригування податкових зобов’язань за операціями в межах режиму експортного забезпечення. Тут відображають: у графі 2 — ІПН постачальника або умовний ІПН «300000000000»; у графах 3–4 — періоди включення ПН/РК до ПК; у графах 5–6 — періоди зарахування «мінуса» у погашення ПЗ або фактичної сплати до бюджету; у графі 7 — суму фактичної сплати постачальникам чи до бюджету, що й підтверджує право на БВ у частині РЕЗ.

Значення рядка «Усього» графи 7 таблиці 1.1 має дорівнювати сумі значень рядків графи 9 таблиці 1, у яких у графі 4 зазначено умовний ІПН «300000000000».

Таблиці 2 і 3 Д2: передання «мінуса» під час реорганізації

Таблиця 2 — заява платника, що реорганізується, про передачу від’ємного значення правонаступникові. Заповнюють ІПН правонаступника, суму «мінуса», що підлягає включенню до його податкового кредиту згідно з часткою з передавального акта або розподільчого балансу, а також дату і номер відповідного акта/балансу.

Таблиця 3 — заява правонаступника, яку подають після підтвердження сум документальною перевіркою. Указують ІПН реорганізованого платника, суму, що передана й підтверджена, звітний період подання заяви, дату і номер акта перевірки. Після цього сума включається до ПК через рядок 16.3 декларації правонаступника та розшифровується в таблиці 1 Д2 з ознакою «+» у графі 7.

Обсяг «мінуса» до передання залежить від форми реорганізації: при перетворенні, злитті або приєднанні — передають у повному обсязі; при поділі або виділенні — пропорційно частці майна за розподільчим балансом. У разі кількох правонаступників заповнюють окремі рядки таблиці 2 для кожного.

Як працюють рядки 19, 19.1, 20, 20.1, 20.2, 20.3 і 21 у зв’язці з Д2

Логіка така: в рядку 19 показують від’ємне значення як різницю між ПЗ і ПК. Якщо воно перевищує ліміт реєстрації, різницю відображають у рядку 19.1, і ця частина може лише перейти до наступного періоду. Решта «мінуса» потрапляє в рядок 20, де ділиться на три напрями: 20.1 — у погашення податкового боргу; 20.2 — у бюджетне відшкодування; 20.3 — розрахунковий залишок, який переноситься у рядок 21. Показник рядка 21 обов’язково розшифровується в таблиці 1 Д2 та переноситься у рядок 16.1 наступної декларації.

Як уточнювати Д2 і що заповнити в заголовній частині

Виправлення здійснюють через уточнюючий розрахунок із доданням Д2 зі статусом «Уточнюючий». У табличній частині уточнюючого Д2 спершу сторнують помилковий рядок зі знаком «–», одразу після нього подають правильний. Уточнюють тільки рядки, що містять помилки, — незмінні рядки не повторюють.

У заголовній частині уточнюючого Д2 обов’язково заповнюють службові поля за поточним періодом подання і за періодом, що виправляється.

• Поле 013. «Уточнюючий» — позначка «Х».
• Поле 02. Поточний звітний період подання уточнюючого розрахунку.
• Поле 03. Звітний період, що уточнюється.

Якщо помилка не в сумі, а в реквізитах (ІПН, період, дата або номер документа), повторюють «помилковий» запис, сторнують його суму, далі наводять коректний запис; підсумковий рядок «Усього» при такому неціновому виправленні не заповнюють.

Приклади рядків у Д2 для різних джерел «мінуса»

Нижче наведено типові ідентифікатори в графі 4 та пов’язані поля для найпоширеніших джерел від’ємного значення. Для кожного прикладу зазначено, які графи заповнюють і який рядок декларації «підтягує» підсумок за напрямом.

• Імпорт. Графа 4 — власний ІПН платника; графи 2–3 — період виникнення; графа 5 — період МД чи документа‑замінника; графи 8–10 — за обраним напрямом. Підсумки залежно від розподілу — у рядках 20.1, 20.2 або 21.
• Послуги нерезидента. Графа 4 — умовний ІПН «500000000000»; далі заповнюють графи 2–3, 5, 6 і 8–10. Підсумки — у відповідних рядках 20.1, 20.2 або 21.
• Коригування ПЗ. Графа 4 — «300000000000»; графи 2–3, 5, 6, 9; обов’язкова деталізація фактично сплаченого у таблиці 1.1. Підсумок графи 9 → рядок 20.2.
• Залишки «мінуса» липня 2015 року. Графа 4 — «900000000000»; у графах 2–3 фіксовано «07/2015»; графи 5 і 7 не заповнюють; далі — графи 6 і 8–10 за напрямом. Підсумки — у рядках 20.1, 20.2 або 21.

Заповнення Д2 без зайвих правок і відмов у відшкодуванні

Суть проста: Д2 — це повна розшифровка «мінуса», точний розподіл сум і своєчасне уточнення. Визначте ціль — зменшити борг, отримати відшкодування чи перенести в ПК — і відобразіть це в графах 8–10. Дотримуйтеся хронології та коректно заповнюйте службові поля. Жорстка відповідність граф Д2 рядкам декларації гарантує збіг підсумків і відсутність розбіжностей.